- цвіркотати
- -очу́, -о́чеш і цвіркоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.Підсил. до цвіркати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зацвіркотати — очу/, о/чеш і зацвіркоті/ти, очу/, оти/ш, док. Підсил. до зацвіркати … Український тлумачний словник
зацвіркотати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
цвіркотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сьвіркотати — щебетати (пташки, діти) … Лемківський Словничок
зацвіркотіти — див. зацвіркотати … Український тлумачний словник
теркотати — очу/, о/чеш і теркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин і т. ін.); торохтіти. || Деренчати (про телефон). 2) Видавати часті різкі шумові звуки (про птахів); цвіркати, цвіркотати… … Український тлумачний словник
цвірготати — очу/, о/чеш, недок., зах. Цвіркотати … Український тлумачний словник
цвіркотання — я, с. Дія за знач. цвіркотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
цвіркотіти — див. цвіркотати … Український тлумачний словник